21 грудня 1993 світ втратив свого Орфея, талановитого тенора, голос якого вражає своєю неповторністю.

В Комунальному закладі Київської обласної ради «Меморіальний музей-садиба І. С. Козловського» пройшов день вшанування пам’яті геніального тенора ХХ ст. – Івана Семеновича Козловського.

Світлої пам’яті талановитого земляка в церкві Покрова Пресвятої Богородиці пройшов поминальний молебень. А до музею-садиби завітали гості-односільчани та відвідувачі з м. Києва на організований музеєм концерт.

Директор музею – Ніна Горобчук розпочала концертну програму зустрівши гостей музею привітним словом, поділилась спогадами про Івана Семеновича та його значний внесок у розвиток рідного села – Мар’янівки. До концертної програми долучились дітки, постійні відвідувачі та активісти, які буквально виросли у стінах музею, а також Драгунов Денис із міста Київ, який ще два роки тому вперше доторкнувся до подарованого старенького піаніно.

Під акомпанемент Горенко Віроніки, її сестричка Антоніна заспівала дитячу пісеньку «Жили у бабусі». Також, Віроніка зіграла на сопілці В’язанку із чотирьох українських пісень. Луценко Тетяна зіграла на фортепіано прекрасний «Етюд» та «Чорнобривці». Драгунов Денис вразив всіх своєю віртуозною грою на піаніно, зіграв п’ять творів, зокрема: В. Моцарт – Сонатина №1, Й. Бенда – Сонатина, Аміко – «Цукерочка» та декілька етюдів К. Черні.

Нарешті у стінах музею Івана Козловського знову зазвучало колись розлаштоване стареньке піаніно, шкода тільки що цього не чув наставник та вчитель – Іван Семенович Козловський.

Але деінде, неначе чується голос: «Моя душа в Україні, в селі Мар'янівка...» (І. С. Козловський)