28 березня відбулася урочиста подія присвячена відкриттю меморіальної доски І.С. Козловському на території Михайлівського Золотоверхого монастиря.
В цей день зібралися не байдужі люди до світлої пам’яті та творчості Івана Семеновича.
Близько 10 років він провів у стінах цього монастиря. Разом з старшим братом Федором тут і жив , і навчався. Улюбленими предметами Івана були історія та Закон Божий. Саме звідси – з дитячих років йшла вокальна школа Козловського, прекрасне знання церковної служби та співу. 
З вірою в серці Іван Семенович прожив все своє подальше життя. Багато та часто молився. Молився перед виходом з дому і після повернення. Молився просто так, навіть без видимих на те причин. Найчастіше його молитва була короткою: «Дай мені Боже довго жити і добре співати». Це був тяжкий тягар – зберегти голос до старості, але йому це вдалося. Бог почув його молитви…
«Воздавая дань ушедшему из жизни, мы тем самым продливаем его жизнь» - часто повторював Співак…

Приїзд родини Івана Семеновича на малу Батьківщину у родинне гніздо. 

На фото забражені: правнук Івана Семеновича - Іван., правнучка Івана Семеновича - Софія, онука Івана Семеновича - Анна і молодша донька - Івана Семеновича - Анастасія.

Легенда українського кіно Лариса Кадочникова, режисер та керівник Мистецько-концертного центру ім. Івана Козловського Тетяна Зозуля разом з молодими талановитими вокалістами віддали шану неперевершеному тенору Івану Козловському в день його світлої пам"яті в батьківській хаті.

Фото Анатолій Федорців.