18 травня в Міжнародний день музеїв до нас завітали юні таланти з Мар'янівського НВК разом зі своїм куратором Москаленко Ларисою Андріївною.
Протягом 5 років діти збирали цінну інформацію про рідне село Мар'янівку та його околиці, ходили в похід на кургани Переп'ят та Переп'ятиха, часто приходили в музей за новими знаннями та враженнями. І саме в цей день, коли кропітка праця була завершена, школярики поділилися радісною подією з працівниками музею - провели віртуальну подорож місцями, які вони відвідали і, які так дорогі їхньому серцю. 
Дуже вдячні їм за їхні старання. Бажаємо їм нових успіхів та ідей для подальшої роботи.

28 лютого 2017 р відбулося засідання комісії екології та духовного розвитку районної ради "АШКО" дітей Васильківщини на базі Мар'янівського НВК. Темою засідання було "Використання можливостей дитячо-юнацьких об'єднань для посилення ролі громадянського, екологічного й духовно-морального виховання".
Після семінару гості відвідали музей-садибу І.С.Козловського і поринули у світ видатного тенора. Діти-лідери та педагоги-організатори прослухали та відчули силу знаменитого голосу Івана Семеновича. Поринули у спогади про життя та творчість Співака. Почули розповідь про роль Івана Семеновича у створенні музичної школи у селі Мар’янівка та про його особливе ставлення до дітей. В одному із останніх інтерв’ю його запитали: «Про що Ви мрієте?». Він відповів: «Я мрію виховувати дітей в музичному сільському інтернаті». Діти, які співали з Козловським були дуже замкнуті, але під час спілкування з ним ставали більш відкритими та радісними, ось це – особливий дар, напевно самого Івана Семеновича. Вони приїжджали в Москву, вони співали в Великому театрі, вони співали в Великому залі Консерваторії. Але Іван Семенович був вимогливим, дуже. Вимогливим до себе, вимогливим і до партнерів. Тому він був так же професійно вимогливим до дітей. Але це ніколи не носило особистого характеру. Мабуть, діти це дуже добре відчували і йшли на це з великою віддачею.
Іван Семенович своїм особистим прикладом хотів показати дітям відношення до мистецтва, відношення до хору. Він мріяв, щоб із цих маленьких людей, які з ним спілкуються , співають, виступають, проросли ті добрі, прекрасні зерна, які він все життя сіяв. 
Хочеться вірити, що і в наш нелегкий час ХХI століття, наші діти виростуть свідомими громадянами та геніальними творцями чогось прекрасного. Незалежно від того яким шляхом вони підуть...

Місяць жовтень став прекрасною осінньою порою як для працівників "Меморіального музею-садиби І. С. Козловського" так і для наших відвідувачів - з Адміністрації Президента України, гімназії "Міленіум" №318 м. Київ, НМУ ім. Богомольця, КП "Зеніт". Колектив Музею вдячний вам за те,що не обминаючи увагою наш музей ви допомагаєте нам зберегти світлу пам'ять Івана Семеновича Козловського – геніального сина України, життя і творчість якого – приклад високого служіння на благо творення людської душі, душі народної через вічну правду і гармонію народної пісні, яку Співак возніс на рівень всесвітнього звучання як святиню.Разом ми бережемо той вогник істинного мистецтва і передамо його незгаснувшим наступним поколінням. Це наш спільний обов"язок дбати про красу землі, чистоту душі та берегти пам’ять про талантів, яких українська земля нам подарувала.